Бажання
Додайте товари до списку бажань
Графік роботи:

кожен день

10:00 - 20:00

 

0
Мій кошик

Манчкін (Munchkin)

Сортування:
за популярністю спочатку дешевше за назвою
Відображення:

Настольная игра МанчкинМанчкін” - культова карткова гра за авторством Стіва Джексона, відомого серед гравців величсезною кількістю успішних проектів у сфері настільних ігор. Якщо коротко, “Манчкін” - це пародія на усі рольові ігри разом, та на “Dangeons and Dragons” зокрема. Головний девіз гри - “Вали потвор, хапай скарби, ошукуй друзів!”, і останнє є далеко не жартом. Не дарма “Манчкін” відносять до категорії  “злих” ігор. Що, утім, не заважає йому бути однією із найвеселіших ігор для компанії друзів.

Особливості настільної гри Манчкін

Що ж такого особливого має гра “Манчкін”, що вона отримала більше десяти доповнень та кілька десятків самостійних тематичних версій, а придбати її можливо практично де завгодно? По-перше, вона весела. Сам по собі “Манчкін” створений для того, аби забезпечити гравцям легке та веселе дозвілля. Яскрава сатира на різноманітні жанри і твори, кумедне (та водночас добре продумане та стилізоване) оформлення карток одразу налаштовує на легкий та, якщо так можна сказати, смішливий манір.

По-друге, звісно, це простота та варіативність правил. Не так вже й багато існує ігор, в який найголовнішим правилом є беззаперечна правильність тексту на картах, що вище навіть за те, що зазначено у книзі правил. Ігор, у яких найліпшим способом доказати свою правоту є гучна сварка (хоча голос власника коробки із грою, звісно, стане остаточним). Хоча доповнення і додають до гри дедалі більше нових правил і нюансів, “Манчкін” досі так само легко зрозуміти і так само просто зануритися до процесу гри, як це було і до розвитку ігрової серії.

Крім того, не слід забувати й про те, що “Манчкін” - це гра, що зорієнтована на молодь. Її обожнюють діти (як лише зрозуміють, що образи тут нічого не значать, а найпотужніша зброя у арсеналі гравця - це вміння вчасно домовитися на вигідних для себе умовах), та із задоволенням грають у неї дорослі будь-якого віку, бо “Манчкін”змушує забути про власнитй вік та п'янить навіженим відчуттям всесилля, аби було побільше вдачі та вдалого ризику.

Та анвіть із врахуанням усього вищезазначеного, “Манчкін” не має стосунку до ігор, що зовсім не змущують вас замислюватись. Під час гри вам знадобляться і логіка, і вміння грамотно користуватися можливостями зі свого арсеналу, і навички дипломатії, і здібності до планування наперед, і вміння домовлятися із конкурентами, і “відчуття” моменту, коли варто активно діяти, а коли краще вичекати задля кращого моменту для атаки.

Як грати в Манчкін

карточная игра МанчкинЯк же грати в “Манчкін”? Кожне з доповнень, звісно, вносить додаткові правила, але основа завжди однакова:

  1. Для того, аби виграти, манчкін має отримати десятий рівень швидше за решту гравців. Рівні отримують за перемогу над монстрами, а також завдяки бонеусним картам чи за продаж скарбів (хоча останній, десятий рівень, можливо отрнимати лише завдяки перемозі над монстром);
  2. У “Манчкіне” існують такі поняття, як раса (ельф, дворф, хафлінг і т.д.) та клас (воїн, маг, клірик, т.д.). Кожні раса або клас мають свої переваги та обмеження. На початку усі гравці мають рівні умови - бо починають у якості людини першого рівню без класу. Це можна змінити, якщо ви на початку гри або пізніше розіграєте відповідні картки раси або класу;
  3. На початку гри кожен манчкін отримує на руку вісім карток - чотири карти дверей (за якими можуть бути карти монстрів, проклять, класів і рас) та чотири карти скарбів (серед яких можна зустріти шмотки, наприклад, “бронік”, “головняк”, різноманітну зброю, корисні для вас зілля, а також карти  “отримай рівень”). Частину з них гравці розігрують одразу - викладають перед собою на стіл (змінюють расу чи клас, надягають шмотки), а частину залишають у руці. Наприкінці ходу в гравця не може бути більше 5 карт на руці (якщо жодна ізх його карт не дозволяє тримати більший арсенал);
  4. У свій хід гравець може обмінюватися шмотками з іншими гравцями, продавати їх за рівні та знімати/надягати їх. Вже після цього він зобов'язаний відкрити верхню карту дверей та битися із монстром, якщо на ній зображено саме його. У випадку перемоги (коли сумарна сума рівнів та бонусів зі шмоток вища за рівень монстра) гравець отримує переможні рівні та певну кількість карток скарбів - стільки, скільки вказано на картці монстра. У випаду поразки гравець може спробувати здрапати від монстра (для цього необхідно кинути кубик: якщо випало менше п'яти, втекти не вдалось), і якщо йому це не вдасться, застосувати покарання, яке, знову ж, вказане на картці монстра. Це може бути втрата шмоток, рівнів або навіть смерть. Під час бійки з монстром інші гравці можуть допомагати або заважати гравцеві (посилювати монстра і т.д.). Допомога зазвичай коштує гравцеві переможних карток скарбів або чогось не менш корисного. Якщо за дверима не опинилося монстра або прокляття (що мали б у такому разі активуватися одразу), гравець забирає собі цю карту на руку, після чого може або битися із монстром з руки, або забрати взакриту верхню карту з колоди дверей - “почистити нички”.

Таким чином, гра повністю виправдовує свфй девіз, і гравці постійно втрачають свої карти, отримують нові, та правдою чи підступністю рухаються до перемоги.

Отже, “Манчкін” - це чудова гра для веселої компанії, що не лише не набридне після першої ж партії, але і дивуватиме щоразу, як ви сідаєте грати. А велика кількість різноманітних доповнень родлять гру взагалі неповторною, бо ніколи не знаєш, що з цього вийде, коли до гри щоразу додаються нові раси та класи, нові монстри, прокляття, локації - або і усе водночас!

Вгору
,